• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Português
Коментар МЗС України до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень
Опубліковано 31 серпня 2021 року о 18:35

У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень Міністерство закордонних справ України привертає увагу світової спільноти до долі людей, зниклих, викрадених чи безвісти зниклих на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України Автономної Республіки Крим та м.Севастополь і окремих районів Донецької і Луганської областей.

За даними Уповноваженого Верховної Ради із прав людини, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважаються 258 людей, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів.    

За наявною інформацією, від початку російської окупації щонайменше 44 людей стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму та м.Севастополь. Доля 15 з них досі залишається невідомою. Їхні імена: Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арсен Алієв, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Ескендер Апселямов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов.

Переважна більшість цих людей є проукраїнськими активістами, які відкрито виступали проти російської окупації. 

На сьогодні Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво у 112 кримінальних провадженнях за 173 фактами насильницького зникнення, позбавлення волі та викрадення людей.

У переважній більшості випадків були виявлені факти, які свідчать про причетність російської окупаційної адміністрації до зникнень. 

Зафіксовані також численні випадки залякувань родичів зниклих та свідків. За даними УВКПЛ, російська окупаційна адміністрація не проводить ефективного розслідування жодного із злочинів.

Факти насильницьких зникнень українських та кримськотатарських активістів в окупованому Криму відображено в позові України проти Російської Федерації у справі про порушення російською стороною Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, поданому в 2017 році до Міжнародного Суду ООН та двох скаргах проти Російської Федерації, поданих 11 серпня 2018 року до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): «Україна проти Росії (щодо Криму)», заява № 20958/1448, та «Україна проти Росії (VII)», заява № 38334/1849.

14 січня 2021 року ЄСПЛ у своєму рішенні визнав скаргу «Україна проти Росії» (щодо Криму) за заявами №20958/14 та №38334/18 прийнятною і встановив, що РФ здійснює ефективний контроль над територією Криму з 27 лютого 2014 року.

Вимагаємо від Російської Федерації виконання нею зобов’язань як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, насамперед що стосується гарантування права на життя, свободу та особисту недоторканність.

«Україна продовжить роботу з міжнародними партнерами, зокрема учасниками Кримської платформи, аби порушення Росії як держави-окупанта залишалися у фокусі постійної міжнародної уваги, тиск на РФ посилювався задля попередження подібних злочинів та проведення ефективного розслідування у всіх випадках насильницьких зникнень», - наголосила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux